kurs psych portr

2

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

08 липня 2015 року № 152-Н

Форма № П-4.02

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

Інститут, факультет__________________________________________

Форма навчання_______________________________________

Кафедра____________________________________________

 

 

Курсова робота

»

»

_____________________________________________________)

 

 

Допускається до захисту

«___»___________20__р.

Керівник ___________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

 

Захищена на _________________________

«___»___________20__р.

 

Члени комісії ________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

________________________________

________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Керівник __________________________

(ПІБ, науковий ступінь, вчене звання)

 

 

Полтава 2017

 

«Затверджую»

Керівник ____________

_ р.

 

 

 

План

курсової роботи з дисципліни

»

»

підготовки «Туризм»

а

(прізвище, ім’я по-батькові)

 

 

Вступ

 

.

Характерні риси сучасного споживача туристичних послуг.

Класифікації сучасних типів туристів.

Сутність методики В.Сапрунової в складанні психологічного портрета туриста.

а.

 

Висновки

 

 

 

Дата _____________ Підпис______________

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………………………………..3

…8

…………..8

5

8

…………….…………..8

Висновки…………………………………………………………………………35

Список використаних інформаційних джерел……………………………………….38

Додатки……………………………………………………………………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

.

.

.

Таким чином , основне завдання туристичного підприємства полягає в задоволенні потреб туристів , шляхом надання найрізноманітніших туристичних а інколи й супутніх послуг , та як результат отримання прибутку. З чого випливає , що лідери на ринку туристичних послуг , як серед тур операторів так і серед тур агенцій

так ефективно функціонують на ринку лише за рахунок того що краще та раніше за інших зчитують нові тенденції в попиті на туристичні послуги.

Для більш ефективного аналізу потреб та моделей поведінки людей – потенційних клієнтів , існує таке маркетингово-психологічне явище , як «психологічний портрет» .

Психологічний портрет особистості – це комплексна психологічна характеристика людини . В сфері маркетингу використовується , як маркер котрий дозволяє реагувати на тенденції у зміні попиту цільової аудиторії , і як результат створювати відповідну пропозицію на ринку.

Тому тема даної курсової є актуальною :

По-перше , оскільки розвиток технологій та зміна поколінь призводять до того що саме в найближчі роки ринок туристичних послуг буде стрімко змінюватись і маючи психологічний портрет туриста , працівники туристичної сфери матимуть змогу задовольняти ці потреби , і як результат отримувати прибуток.

доволі велика кількість споживачів туристичних послуг нерівномірно розподіляється в нішах ринку за смаками тому , виявлення основних психологічних особливостей клієнтів та складання іх психологічного портрету є необхідним задля успішно функціонування на сучасному та майбутньому туристичних ринках.

Мета роботи : дослідити тенденції та психологічні особливості попиту на туристичні послуги.

Завдання роботи : за результатами досліджень скласти психологічні портрети типових користувачів туристичних послуг на міжнародному та регіональному Українському рівнях.

Об’єкт дослідження : турист.

Предмет дослідження : психологічний портрет.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Турист – рушій туристичного бізнесу.

 

Розвиток туристичної індустрії був би неможливий без самих туристів. Туристи являються основними споживачами туристських послуг і не тільки , більшість країн світу заробляють чималі прибутки на людях котрі відвідують їх з різноманітними не забороненими законом цілями.

Так все ж таки , хто ці люди котрі являються безперечними рушіями туристичної, транспортної , екскурсійної , розважальної , рекреаційної та багатьох інших сфер діяльності ?

.

Цілком очевидно, що попередницею сучасної туристичної, у нинішньому розумінні цього слова, подорожі була будь-яка мандрівка, яку здійснювали наші предки. Основними чинниками, що спонукали наших предків мандрувати, були:

потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;

людська цікавість, бажання пізнати навколишній світ.

В результаті розвитку суспільства, виникнення товарно-грошових відносин, розподілу праці та виокремлення осіб, що не були зайняті в суспільному виробництві та управлінні, з’явилися категорії людей, які постійно подорожували. Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси:

Розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяє соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні навколишнього світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних та політичних відносин між ними. З історії ми знаємо, що багато купців були водночас і мореплавцями, і вченими (зрозуміло, в тогочасному розумінні цього слова). Серед них можна назвати відомого мореплавця, венеціанського купця XIII ст. Марко Поло, який залишив нащадкам книгу спогадів, що правдиво змальовувала культуру та побут народів Сходу та довгий час була керівництвом для складення географічних карт.

Розвиток різних релігій також сприяв розвиткові подорожей в різні епохи, особливо в епоху Середньовіччя. Виконання вірянами релігійних призначень, прочанство сприяли тому, що для прочан створювалися необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та ознайомлення зі святинями (своєрідне екскурсійне обслуговування). Тобто це були ті ж самі послуги, якими забезпечувалися в подальшому туристи. Прикладом цього може бути Києво-Печерська лавра, яка мала для обслуговування прочан у XVII ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну та «гостинні будинки», своєрідні готелі. Також прочани були однією з найбільш захищених категорій подорожніх, у питаннях збереження здоров’я та життя. Цьому сприяли сам статус прочанина та різні заходи, до яких вдавалися організатори прочанства (різні релігійні ордени та місії; наприклад, організацією прочанства займався Мальтійський орден).

Розвиток культури і мистецтва. Природно, що з’явилася певна категорія подорожніх з метою ознайомитися зі звичаями, культурою та визначними пам’ятками мистецтва, а також дещо інша категорія мандрівників: ті, що прагнуть отримати освіту в інших країнах, вивчити або вдосконалити іноземні мови.

Пізнання людиною природи призводить до відкриття нових земель, місць з унікальним кліматом, цілющих якостей мінеральних джерел, які можуть поліпшувати здоров’я людини. Це сприяло розвиткові подорожей з метою оздоровлення.

Збільшення частки вільного часу в суспільстві є також важливим чинником, який сприяв появі туризму. Адже вільний час надає людині не тільки можливість відновлення своєї життєвої сили, а й змогу раціонально і корисно використати свій вільний час для пізнання навколишнього світу, займатись улюбленою справою та виховувати дітей та молодь, використовуючи досвід і досягнення минулих поколінь.

У стародавньому світі основними мотивами подорожей були:

торгівля;

загарбання нових територій;

прочанство;

пізнавальні потреби;

лікування;

розваги.

Поширеними засобами пересування були водний транспорт та використання тварин, але більшість подорожніх пересувалася пішки.

Водний транспорт досяг високого рівня розвитку в античні часи. Морські кораблі в ту епоху вже були достатньо досконалі, щоб плавати на великі відстані. Тому поблизу морів швидко розвивалися держави. Жодному морю не призначалось такої славетної долі, як Середземному. Чимало цивілізацій розвинулись на його берегах, досягли вершин могутності, слави та величі, залишивши нащадкам свої надбання в культурі, архітектурі, науці тощо.

Одним із багатьох шляхів вкладання коштів з метою задоволення своїх потреб у раціональному відпочинку, розвагах, виконанні релігійних призначень, лікуванні та рекреації в епоху Просвітництва стало нове соціальне явище — туризм.

явились дуже давно і зробили вагомий внесок в розвиток багатьох сучасних індустрій , при чому розвиток в індустрію готельно-ресторанного господарства та в транспортну індустрію переоцінити не можливо , оскільки можна сказати що саме туристи впливали на їх розвиток .

Але , також не слід забувати й про те що мотиви та основні ідеї , або сучасним язиком – психологічній портрет цих людей був дещо іншим , навіть слово туризм тоді ще не існувало.

Тож які основні типи сучасних туристів ми маємо в класифікаціях зараз ?

Турист внутрішній — особа, яка перебуває щонайменше одну ніч у місці, яке відрізняється від його звичайного середовища, але в країні проживання; основною метою туриста внутрішнього можуть бути:

 

розваги, відпочинок; активний спорт; відвідування друзів та родичів;

професійна зустріч; місія; бізнес;

навчання;

паломництво;

зміцнення здоров’я.

Турист іноземний — особа, яка придбала тур, тимчасовий відвідувач, що здійснює подорож в іншу країну з метою відпочинку, лікування, вирішення ділових питань, відвідання родичів, тобто з будь-якою метою за винятком діяльності, яка оплачується, при умові перебування в іншій країні не менше 24 год., але не більше одного року.

В російських джерелах розділяють поняття турист іноземний і турист міжнародний. Останній визначається як міжнародний відвідувач, який здійснює як мінімум одну ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення у країні, що відвідується. До того ж, вони виділяють ще туриста індивідуального та туриста транзитного.

Транзитний турист — це пасажир, що здійснює проміжну пересадку на авіарейсах, а також пасажир круїзного пароплава чи залізничного поїзда, що перетинає територію іноземної держави з метою досягти кінцевого пункту подорожі в іншій державі.

Індивідуальний турист — той, хто здійснює туристську поїздку один, користуючись при бажанні послугами туристського сервісу.

Звичайно, така диференціація поки що є незавершеною, і вона може бути продовжена за критерієм співвідношення з видами туризму.

при цьому на особливості врахування цих характеристик у туризмі.

Зокрема національність туриста має неоднозначне врахування. З одного боку, для індустрії гостинності в цивілізованому суспільстві, для цілей туризму турист є інтернаціональним. Ця теза закріплена у всіх міжнародних конвенціях з туризму.

 

Турист як юридична категорія для цілей туризму не має расової належності (національності), і будь-яка людина, як турист, враховується згідно з її громадянством, тобто татарин, башкир і єврей, що знаходяться в туристській групі з Росії, будуть в Іспанії вважатися російськими туристами.

Індус і темношкірий мешканець Великобританії, які прибули в Росію у складі туристської групи з цієї країни, будуть однаково вважатись англійцями. Якщо людина прожила в певній країні менше 12 місяців, виїхала з неї, але збирається повернутись в найближчі 12 місяців, вона також належить до категорії мешканців цієї країни.

З іншого боку, згідно з традиціями міжнародного туризму, при розміщенні ніколи до туриста однієї групи не підселяють туриста з іншої групи і тим паче з іншої країни.

Для багатьох випадків організації обслуговування необхідно знати національність туриста для урахування його звичайного способу поведінки, звичок, традицій гігієни, харчування.

Однак, в багатьох документах при здійсненні формальностей, наприклад, при розміщенні в готелі, перетині кордону і т. ін., вимагається зазначення національності, вказаної в паспорті власника. Деякі країни з політичних міркувань встановлюють тимчасові обмеження на в’їзд до країни за расовими (національними) ознаками.

В туризмі дотримуються принципу соціальної рівності туристів також за ознакою статі — тобто по відношенню до туризму чоловіки і жінки рівні. Разом з тим, на практиці це не зовсім так. Ряд країн обмежують або достатньо суворо регулюють в’їзд одиноких молодих жінок згідно з імміграційними нормами, цей же порядок розповсюджується на туристів. Врахування (а не дискримінація) статевих ознак перш за все має місце при розміщенні туристів. Згідно із загальноприйнятими нормами, за винятком подружніх пар і сімей, а також індивідуумів, які висловили окреме побажання, туристів розміщують за ознакою статі. Такий самий принцип прийнятий в міжнародних залізничних перевезеннях, де встановлюють жіночі і чоловічі купе, при чому дитина в розумінні статі досягає відмінності з встановленого віку, наприклад з 12 років.

Якщо туристська поїздка передбачає великі фізичні навантаження, слід будувати програму з урахуванням її регулювання адекватно можливостям учасників. В окремих випадках вимагають висновок лікаря, який дозволяє здійснення туристської подорожі, що вимагає значних фізичних навантажень.

Обмеження за статтю щодо певних видів туризму чи його окремих об’єктів можуть бути викликані певними релігійними чи моральними традиціями. Так, в чоловічий монастир, відкритий як об’єкт туристського відвідування, туристам жіночої статі доступ зазвичай обмежений або зовсім не дозволений і відповідно для туристів чоловічої статі є обмеження при відвідуванні жіночого монастиря. Релігійні обмеження враховуються при організації туризму, в значенні одягу, способу поведінки туристів, харчування, дотримання або участі в культових обрядах, постів. Наприклад, вимоги до способу поведінки та одягу для європейських жінок при відвідуванні Ірану настільки суворі, що практично зводять туризм до нуля.

Вік людини також відіграє певну диференціюючу роль щодо здійснення туризму. Для мети туризму і статистики виділяють наступні вікові категорії:

0-2 роки інфант (грудна дитина)

З-12 років дитина

14-18 років школяр

18-25 років молодь

18—25/26/28 років студенти

26-44 роки дорослі

45-64 роки дорослі

65 років і старші пенсіонери

Для планування туризму вік є важливим для оцінки вибору активності способу і виду туризму і як економічна категорія, що характеризує залежність або самостійність подорожуючого. Інфанти і діти молодшого віку подорожують обов’язково у складі родини, вони абсолютно залежні в прийнятті рішення і залежні економічно. Школярі вже можуть подорожувати як у складі сім’ї, так і у складі туристських груп, однак мають обмежену економічну самостійність, при здійсненні подорожі без батьків їм необхідно мати доручення на супроводжуючу особу, наприклад, вчителя або супроводжуючого керівника групи, опікуна. Молодь переважно не становить заможну групу, щодо наявності коштів, але самостійна в прийнятті рішень і активності в здійсненні подорожей. Після тридцяти років люди здійснюють подорож у складі сім’ї або з дітьми. Туристи середнього і старшого віку незалежні економічно, але частіше обирають менш активні способи відпочинку. Люди старшого покоління економічно незалежні і активні, відпочивають частіше без дітей. Автобусним турам віддає перевагу більш молодий контингент туристів, ніж круїзним турам. Останні — більш дорогі і менш динамічні, розмірений і спокійний відпочинок більше підходить туристам старшого покоління.

Певне значення для організації туризму мають релігійні уподобання туристів. Це обумовлено з одного боку тим, що понад 90% об’єктів туристської зацікавленості так чи інакше пов’язані з культом або релігією, що присутні в теперішньому часі або вже втратили своє значення, або забуті. Це культурно-історичні цінності і загальнолюдський спадок. Наприклад, у Парижі понад 45% об’єктів туристської зацікавленості належать до християнства.

З іншого боку, будь-яке відвідування святих місць, храмів, інших культових об’єктів і споруд, що знаходяться під егідою діючої конфесії чи секти, та в їх володінні, перед включенням в програму туру повинно бути узгоджено з керівництвом цієї релігійної спілки, встановлено порядок відвідування об’єкту туристами, час відвідування, який не заважає обрядам, або порядок присутності на обрядах. Зазвичай монастирі, храми та інші культові споруди доступні для відвідування туристами, а спілки і секти, що володіють ними, охоче пускають туристів з економічної точки зору отримання плати за подібне відвідування. Вони встановлюють певні правила для відвідувачів, зокрема щодо одягу, порядку проведення фотозйомок, пропозиції власного екскурсовода та ін.

Турист повинен ознайомитись та поважати місцеві закони і звичаї. Це не зобов’язує його виконувати обряд, дотримуватися і приєднуватись до тієї чи іншої релігії або культу, за винятком випадків, коли подібне є метою подорожі, наприклад, паломництво. Якщо духовних сил із релігійних міркувань для поваги бракує, тоді туристу слід відмовитись від відвідування культових об’єктів певної місцевості чи країни.

За міжнародними нормами турист має право проводити без перешкод релігійні обряди і молитви, однак, якщо це не заважає іншим туристам і не порушує місцевих правил і правил перебування в готелі та інших громадських місцях.

Зрозуміло, що описаними вище соціально-демографічними характеристиками не вичерпується соціальний портрет туриста.

Більш глибокий підхід до його створення лежить в царині антропо-центричного розуміння туриста, як людини — біопсихосоціальної системи. В сучасній туризмології навіть здійснюються спроби виділення окремої галузі знань — антропології туризму.

має значний евристичний потенціал щодо соціологічних досліджень особистості туриста та його поведінки.

Разом з тим, слід зазначити, що для туризмознавства важлива також та сукупність соціальних характеристик, яка описує людину-туриста у зв’язку з його місцем у соціальному просторі туризму. Йдеться про структуру особистості туриста.

Висновок : отже туристи є безперечними рушіями прогресу не тільки в сфері туризму , а й в близьких до неї транспортних та гостинності і навіть в деяких інших.

. При створенні психологічних портретів , а також маркетингових розробках у сфері туризму ці фактори необхідно враховувати , як елементи диференціації впливу на попит , та соціального розшарування населення.

Широке різноманіття соціально психологічного характеру в демографічній сфері призводить до багатоступеневої розгалуженої класифікації туристів за цими факторами. Що в свою чергу вказує на важливість розробки туристичними операторами туристичних портретів різних типів клієнтів і створення послуг з огляду на такий попит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Характерні риси сучасного споживача туристичних послуг.

 

На даному етапі розвитку , туристична сфера швидко набирає оберти та захоплює нові ринки , а швидкі темпи розвитку технологій призводять до появи нових видів туризму та модернізації процесів обслуговування в традиційних.

Тож не дивно , що психологічний портрет сучасного туриста відрізняється не лише від свого давнього прототипу але й від типового туриста 5 річної давності.

роком, і країн африканського континенту, відвідуваність яких залишилась незмінною. Експерти організації пов’язують ці результати з нестабільною ситуацією в арабських країнах, у результаті яких кількість туристів у Єгипті, Тунісі й інших державах регіону помітно скоротилася.

.

.

.

року зростання прибуттів було зареєстровано у всіх регіонах. Азіатсько-Тихоокеанський регіон (+8%) був лідером серед регіонів завдяки відновленню японського в’їзного й виїзного туризму та гарному показнику, що також зберігається, основних напрямних ринків регіону. Турнапрямки в Південній Азії й Південно-Східній Азії (по +9% кожне) досягли одних із кращих результатів у світі. Хоча в Азії більш за все відчувалася економічна криза 2008-2009 рр., використовуючи свої міцні зв’язки з іншими економіками, регіон швидко відновився й займає сьогодні лідируючі позиції в глобальній економіці, про що однозначно свідчать результати його діяльності в сфері туризму.

року, і, частково, внаслідок відновлення турнапрямків у Північній Африці й на Близькому Сході.

році.

В Африці (+7.9%) повернення туристських потоків у Туніс позитивно позначилося на результатах Північної Африки (+11%). Аналогічним образом, відновлення туризму в Єгипті однозначно поліпшило результати Близького Сходу (+0.7%), де конфлікт у Сирії як і раніше заважає досягненню більше вагомого зростання. Турнапрямки в Африці південніше Сахари (+6%) продовжували демонструвати досить позитивні результати, після того як у попередні роки цьому субрегіону вдалося набрати гарні темпи зростання.

Що стосується виїзних ринків і провідної десятки країн по видатках на поїздки за кордон, істотне зростання було відзначено у Китаї (+30%), Російській Федерації (+15%), США (+9%), Канаді (+6%) і Німеччині (+5%). Збільшення видатків на закордонний туризм у Японії (+8%) підтверджує відновлення цього важливого ринку. З іншого боку, порівняно повільні або негативні темпи зростання спостерігалися у Великобританії, Австралії, Італії й Франції.

Проаналізувавши матеріали Всесвітнього туристичного форуму, World travel monitor Forum, а також зробивши висновки з реалій туристичного ринку і його маркетингової складової, можна виділили основні тенденції, які визначать його майбутнє туризму в цілому й, зокрема, в Україні.

По усьому світу відбуваються істотні зрушення в загальній структурі попиту. Багато досвідчених туристів вибирають відпочинок не просто «улітку на пляжі» або «узимку на лижах». Стереотип відпустки в літню пору поступово ламається з кількох причин. Однією з причин зрушень сезонності є зміна посткризової свідомості: у людей з’явилося чітке розуміння, що життя проходить зараз і його не потрібно відкладати на потім, а крім роботи важливо звертати увагу на родину, особистісний розвиток, здоров’я й фізичну форму. Приміром, власники бізнесу, менеджери середньої й вищої ланки тепер готові подорожувати в бізнес-сезон (наприклад, восени). Ще одна причина — зміни в кліматі. Екстремальну жару влітку краще перечекати в будинку, а холодну зиму — в теплій країні. наприклад, цією зимою небувалою популярністю в українських туристів користувалася Шрі-Ланка, а 50% турпотока на острові становили туристи з Європи.

З’явилися принципово нові види туризму — гастрономічний туризм, дегустаційні тури, дієтичні, шопінг-тури, тури-детокс, серф-тури (у які туристи відправляються тільки для того, щоб навчитися серфінгу) та інші. У структурі попиту відбувається зсув пріоритету зі «стандартних» турів (приміром, пляжного відпочинку) на користь екскурсій і спеціальних програм. Особливу популярність здобувають екстремальні подорожі: на повітряній кулі, виживання джунглях, експедиції в Арктику, на Камчатку, аж до подорожей у космос. Дослідницька компанія tourism Control Intelligence відзначає, що вже найближчим часом Антарктида стане значним центром екотуризму — там будуть побудовані готелі, ресторани й інші об’єкти інфраструктури. Зростає популярність подієвого туризму — поїздки на пивний фестиваль, рок-концерт відомої групи, футбольний або тенісний матч. Особливо актуальним є цей тренд в Україні, тому що сума відвідування концерту усередині країни з гарним місцем у залі або на стадіоні цілком порівнянна з поїздкою з тією же метою, приміром, у сусідню Чехію або Польщу, а вражень більше.

Сучасні туристи стали більше вимогливими — як відносно матеріальних цінностей, так і власних вражень і потреб. Вкладаючи в поїздку мінімум коштів, вони прагнуть одержати максимум сервісу й вражень, тобто туристи стали уважніше ставитися до своїх витрат. Туристи стали краще розбиратися у відпочинку і його можливостях, вони хочуть за ті ж гроші одержати більш якісний сервіс, комфортний відпочинок і насичену програму.

ранція (+2,5%) і Італія (+3%).

Також світ сколихнула ситуація с тимчасово окупованою територією півострова Крим.

Поїздки стали коротше й частіше. Посткризова свідомість вплинула на формування легких на підйом туристів, які проводять вихідні в Європі або довгі уікенди в Азії (4-5 днів). Світова готельна галузь цього року продовжить вихід із кризи. Звичайно, до повного відновлення ще дуже далеко, але після 7%-го падіння кількості проданих ночей, цього року обсяги наданих послуг зростуть на 5%, до 5,7 млрд. ночей. Ключовою тенденцією стало те, що туристи стали подорожувати частіше, але на більше короткі строки. Ціни на готельні номери підвищуються, тому що значно зріс попит, однак ці тенденції по регіонах сильно відрізняються. Більш помітно ростуть ціни на номери в Азії, у Європі ж цінова ситуація небагато вирівнялася після різкого падіння протягом двох останнього років.

З’явився сегмент мандрівників, яким важливо одержати власні враження, досвід. Їм цікаво вже не стільки викласти фотографії в соціальних мережах або похизуватися перед знайомими. Для представників цього сегмента стало важливим одержати корисний досвід, переживання й власні враження від подорожі. Для цих людей важливі не п’ятизіркові готелі й готові тури, а автентичність, дотик до традицій іншої країни. Вони прагнуть зрозуміти й відчути іншу культуру, побут, готові жити у некомфортних умовах, але при цьому не пошкодують грошей на якусь специфічну екскурсію або музей. Таких туристів уже багато серед українців. як правило, представники сегмента — люди статку середній, середній+. Саме на таких туристів орієнтується рух, що розвивається останнім часом, Slow Cities (Cittaslow, зародилося в Італії) — співтовариство невеликих міст із населенням до 50 000, які наголошують на збереженні традицій у культурі, архітектурі, їжі (SlowFoods), навколишньому середовищі, і при залученні туристів акцентують свою унікальність.

 

Такий тип туристів називають – бекпекерами.

Рис.2.1. Бекпекери

Бекпе́кінг (англ. backpacking від англ. backpack — «рюкзак») — поширений в останні десятиліття термін, що позначає подорожі, які здійснюються туристом (бекпекером) за невеликі гроші, найчастіше принципово відмовляючись від послуг туроператорів.

вої подорожі бекпекер планує і здійснює самостійно: переміщається всіма видами громадського транспорту (автобуси, потяги, літаки). Використовує всі можливості, надані авіаперевізниками: розпродажі та спеціальні акції, бонусні милі, лоукости. Також серед бекпекерів популярний автостоп.

В дорозі бекпекер ночує не тільки в готелях, але і в хостелах, кемпінгах, гестхаусах, а також у будинках місцевих жителів. Харчується зазвичай там же, де і місцеві жителі, — в простих їдальнях і недорогих ресторанах, а також у самих місцевих жителів.

Одна з найважливіших складових екіпіровки бекпекера — рюкзак (англ. backpack).

.

в багатьох країнах світу ( станом на 2014 рік понад 60 країн ) на мазанинах та певних видах транспорту зображують спеціальний логотип.

»

в останні 3-4 роки типовий турист дуже змінився , змінилися не тільки світові туристичні тенденцій але й психологічний портрет українського туриста .

З плином часу змінюються не тільки технології обслуговування та транспорт , але я характерні риси споживачів послуг також змінюються.

Так в світі виникло декілька нових туристичних течій такі ,як бекпекери котрі не користуються послугами тур операторів , але як правило користуються супутніми туристичними послугами , транспортними послугами 50 на 50 , і послугами закладів харчування , отож при правильному підході хоч такі туристи й не приносять дохід туристичним підприємствам вони приносять гроші в казну країні перебування а також користуються послугами закладів гостинності.

котрий надає перевагу всьому екологічному навіть за більшу ціну , це також важлива інформація для вітчизняних підприємств туристичної сфери оскільки в Україні це незайнятий ринок , і хоч для наших туристів це не цікаво в силу менталітету і соціально-економічної ситуації , даний вид туризму може притягувати міжнародні туристичні потоки і що не менш важливо – інвестиції.

туристичні потоки також змінились , стрімко зростають Тихоокеанські та Азіатські дестинації.

Традиційні стереотипні види туризму – «літом пляж» , «взимку лижі» , також втрачають свою частку і сдають позиції екстремальному та інтерактивному туризму.

Туристи заохочені в певних «квестах» , пізнавальних екскурсіях в екстремальні місця , сафарі , виживанню в джунглях.

В Україні через АТО , та ситуацію з півостровом Крим , значно збільшилась частка туристів в західних областях в Одесу та Чернівецьку область.

З вище сказаного випливає що змінюється не тільки типовий психологічний портрет українського та міжнародного туриста , але й перебудовуються цілі макрорегіональні дестинації , зміщення йде в сторону поденно східних напрямків, перебудови також стосуються і видів туризму, де перевага надається новим екстремальним та екстравагантним незаїздженим видам туризму не на користь традиційним.

 

Класифікації сучасних типів туристів

 

механізму його функціонування в цілому.

У концепції туристського попиту пріоритетне місце відводиться споживачу. Не випадково тому особливої уваги заслуговує вивчення відвідувачів, чиї потреби та бажання передбачається задовольняти.

Сегментація за географічною ознакою часто використовується органами статистики. Вони поділяють генеральну сукупність туристів на однорідні групи за регіонами (країнами) походження. Туристам, об’єднаних в одну групу, притаманний певний стереотип поведінки. Вони близькі у своїх уподобаннях, очікуваннях, шукані вигоди.

Американці готові витратити великі суми грошей на відпочинок, але і розраховують отримати багато. Вони вимогливі до рівня сервісу. Іноді скаржаться, якщо їх очікування не виправдовуються.

Англійці — дуже важкий сегмент туристського ринку. Бувають наївні. Ніколи не скаржаться відразу, але можуть поскаржитися потім.

Французи — витончений ринок. Ревно ставляться до англійської мови і не розуміють, чому весь світ говорить по-англійськи, а не по-французьки. Часто не стримані. Люблять тільки свою національну їжу.

Німці — важкий ринок. Дуже розбірливі, часто скаржаться, пунктуальні у всьому і вимагають чіткості в організації поїздки.

Японці — більш легкий ринок. Їх можна запрограмувати і зорганізувати на будь-який захід. Дуже точні. Мають досить приблизне уявлення про традиції, культуру відвідуваною країни, але хочуть дізнатися як можна більше. Фанати фотографії: фотографують все, що рухається і не рухається, що відкидає тінь і навіть саму тінь. Не люблять змішуватися з представниками інших національностей.

 

Кожен виділений сегмент ринку відрізняється моделлю поведінки туристів і вимагає особливого підходу.

місто має двоїсте вплив на життєдіяльність та адаптаційні можливості людини. З одного боку, він отримує ряд економічних, соціально-побутових і культурних переваг, з іншого — відриваючись від природи, потрапляє в чужоземне середовище з великою щільністю населення, прискореним ритмом життя, забрудненим повітрям і т.д.

на відпочинок в середньому по країні становив 59%, варіюючись від 42% у сільських комунах (менше 2000 жителів) до 73% в паризькій агломерації і 77% у Парижі. Рекреаційна рухливість людей в центрах урбанізації вище, ніж у малих містах чи сільській місцевості. Залежність між величиною населеного пункту та обсягом попиту на заміський відпочинок простежується у всьому цивілізованому світі.

Сегментація за демографічною ознакою полягає в поділі ринку на групи за віком, статтю споживачів, їх сімейного стану, складу сім’ї і т.д. Ці та інші демографічні характеристики є найпоширенішими факторами сегментування. Одна з причин подібної популярності полягає в тому, що потреби і переваги, а також інтенсивність споживання товару (послуги) тісно пов’язані з демографічними ознаками. Інша причина полягає в тому, що демографічні характеристики порівняно легко піддаються вимірам. Навіть у тих випадках, коли опис ринку ведеться з інших позицій (наприклад, виходячи з існування різних типів особистостей), демографічні параметри все одно приймаються до уваги.

При сегментації туристського ринку за демографічною ознакою СОТ рекомендує виділяти п’ять вікових груп.

У першу групу від 0 до 14 років потрапляють діти. Вони, як правило, подорожують із батьками, які приймають за ними рішення про поїздку. Багато туристські послуги надаються їм за пільговими розцінками. Розміри знижок нерідко служать підставою для подальшої градації цієї категорії подорожуючих осіб на більш дрібні та однорідні частини: діти до року, які можуть перевозитися безкоштовно, діти від року до 5 років, від 6 до 11 років та від 12 до 14 років.

Другу групу від 15 до 24 років утворює молодь. У відлиття від дітей молоді люди подорожують без батьків. Вони мають власні, зазвичай дуже обмеженими засобами на поїздку.

Третій сегмент туристичного ринку складається з порівняно молодих, від 25 до 44 років економічно активних людей. Вони мають сім’ї і з ними проводять вільний час. Модель туристського поведінки осіб цієї групи складається значною мірою під впливом потреб та інтересів їхніх дітей.

Самостійний сегмент утворюють особи старшого віку, головним чином непрацюючі пенсіонери. Ринок туризму літніх людей старше 65 років зазнав глибокі зміни за останні 10-20 років і характеризується високими темпами зростання туристських поїздок.

Кожна вікова група має свій яскраво виражений стереотип поведінки і по-різному розставляє туристські пріоритети.

).

Сегментація за соціально-економічною ознакою давно відомо і застосовується в маркетингових дослідженнях ринку подорожей. Серед соціально-економічних характеристик потенційних туристів найбільш важливими є рівень доходів, а також соціальний статус, рід занять (професія) і рівень освіти.

Табл.3.1. Туристичні пріоритети в залежності від віку

дпочинку, вирізняють такі типи.

Вони їдуть у відпустку для того, щоб звільнитися від повсякденних стресів і відпочити у приємній обстановці; уникають сторонніх і великого скупчення людей. Таких відпускників приваблюють сонце, пісок, море. Власне зміна місця як така не приносить їм радість і задоволення.

 

Любителі задоволень під час відпочинку зайняті пошуком різноманітних задоволень і надають перевагу світській атмосфері. Подорож заради задоволення з часом змінює свої критерії. Наприклад, старше покоління переконане, що робота сама по собі є задоволенням, а нинішнє вважає, що розваги і робота — це різні речі і подорож дає змогу зняти емоційну і фізичну втому від роботи, асоціюється з фліртом, постійною зміною занять, далекими відстанями тощо.

Любителі активного відпочинку надають перевагу руху, перебуванню на свіжому повітрі, спілкуванню з природою, активному навантаженню власного організму. Часто до цієї групи зараховують тих, хто займається пасивною фізичною працею, або тих, хто не може втілити свої уявлення та бажання в русі у повсякденні. Вони надають перевагу розміреному руху і перебуванню на свіжому повітрі. Таку відпустку можна поєднувати з лікуванням.

Любителі спортивного відпочинку — туристи-спортсмени, вся увага яких сконцентрована на спортивних змаганнях. Спорт — їхнє хобі. Вони не бояться фізичних навантажень. Крім того, мільйони туристів відвідують різноманітні спортивні заходи. Інтерес до спорту в ролі як учасника, так і глядача виявляють усі верстви населення.

Тому, як правило, вони відвідують місця, багаті історичними і культурними цінностями.

Серед них вирізняють три підгрупи:

— ті, хто відвідує місця, визначені в путівниках;

— ті, хто не відвідує визначні пам’ятки, а присвячує час пошуку місцевостей, де можна відчути особливу атмосферу;

— ті, хто має чітко виражені культурні та соціально-наукові інтереси або надає перевагу природі.

Любителі пригод — це туристи, основна потреба яких — азарт. Лише дехто їде в мандрівку сам, справді піддаючи себе серйозному ризику. До шукачів пригод можна зарахувати туристів, які очікують незвичайних вражень з певною часткою ризику, тобто для яких ризик — це можливість випробувати себе. Для окремих туристів він перетворюється на пристрасть, таку сильну, як і наркотики.

Залежно від стилю життя вирізняють чотири типи туристів:

— любителі насолод висувають дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож є способом самовираження. Метою відпочинку є отримання задоволення; вони дозволяють собі деякі слабкості або бажають отримати спортивне навантаження;

— сімейні туристи — виключно сім’ї з дітьми, які надають перевагу відпочинку у колі родини, родичів, друзів. Вони відпочивають у зручній і спокійній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, часто самі обслуговують себе, не люблять, щоб їм заважали;

— туристи, орієнтовані суто на відпочинок, порівняно пасивні, проводять свою відпустку традиційно: насолоджуються тишею, довго сплять, люблять смачно й багато поїсти, здійснюють короткі прогулянки і недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо на час відпустки можуть зберегти свої улюблені звички, оскільки не захоплюються експериментами.

Снобізм туриста може бути корисним для турфірми. Менеджеру потрібно чимало знань, навичок і винахідливості, щоб допомогти туристу-спобу витратити певну кількість часу, грошей і енергії під час подорожі.

.:

— осідлий тип — характеризується невеликим або середнім сімейним прибутком. Виходячи з фінансових можливостей, вибирає найдешевші тури з мінімальною кількістю екскурсій. Молодь і люди похилого віку віддають перевагу відпочинку на морі з мінімальною кількістю переїздів, радіальним екскурсіям з поверненням у готель. До цієї групи належать і шопінг-тури. Задовольняються тижневими (або менше) туристськими маршрутами.

— осіло-мобільний тип — туристи, які люблять поєднувати відпочинок з відкриттям або пізнанням чогось нового. Як правило, це представники середньої вікової групи з вищою освітою. Активно займаються спортом, люблять екскурсії, не дуже вибагливі до комфорту. Схильні до багатоденних (8-15 днів) маршрутів.

— мобільний тип — обирають тури з насиченою програмою і великою кількістю об’єктів відвідування, міст, національних парків. Нечутливі до значної кількості переїздів. Мають схильність до пригодницьких турів, турів через всю країну, до екотуризму тощо. Витримують тривалі тури (до трьох тижнів і більше).

— кочовий тип — індивідуальні або самодіяльні туристи, мисливці, любителі сафарі, готові й здатні подорожувати самостійно.

Туристів класифікують також, виходячи із способу їхнього життя і, відповідно, фінансового забезпечення:

— пересічні громадяни з невеликим або середнім прибутком;

— громадяни з достатком, переважно дрібні підприємці;

— заможні керівники процвітаючих підприємств;

В останні роки типовий турист дуже змінився , змінилися не тільки світові туристичні тенденцій але й самі туристи .

Існує велика кількість класифікацій туристів в залежності від критеріїв .

Але враховуючи зростання обсягу туристичних потоків до уваги необхідно брати кожну з цих класифікацій , і під кожний тип створювати психологічний портрет і розробляти послуги , адже туристичні підприємства для того й існують , щоб в великому різноманітті типів туристів задовольняти послуги кожного підвищучи як рівень обслуговування з кількістю дестинацій і послуг , так і прибуток.

.

 

РОЗДІЛ 4. Сутність методики В. Сапрунової в складанні психологічного портрета туриста

 

Найбільш повною мірою потребам туристичної діяльності відповідає метод сегментації туристичного ринку запропонований В. Сапруновою. Цей метод базується на складових частинах елементів попиту і пропозиції в туристичній індустрії.

Всі особливості людини можна поділити на три частини :

Анатомічні особливості .

Функціональні і експресивні особливості голосу та мови ( жести , міміка іт.д)

Додаткові ознаки ( одяг , взуття , прикраси іт.д)

Кожен елемент функціональної структури зовнішності і поведінки людини відрізняється, перш за все, своїми інформативними можливостями. У ринковій економіці, із загостренням конкурентної боротьби за покупця, вміння менеджера турагентства визначити стан клієнта і правильно провести співбесіду — запорука успіху фірми.

:

Скласти контрольні картки (зобразити форму, параметри індикаторів);

На зворотному боці кожної картки написати позначення індикатора;

Провести експеримент (потренуватися на співробітниках, між собою, друзів, родичів)

. У психології виявлено більше десятка людських типів, відмінності між якими виявляються в одязі.

. Може придбати дорогу, але обов’язково зручну річ.

. Дотримується класичного стилю і загальноприйнятої моди.

, але обов’язково виділяється на загальному тлі.

.

.

Помаранчевий — улюблений колір людей, що володіють інтуїцією, і пристрасних мрійників.

Жовтий — символізує спокій, невимушеність у відносинах з людьми, інтелігентність.

Рожевий — це колір життя. Ті, кому він подобається, — люди вразливі й емоційні.

Коричневий колір виражає потребу людини у відчутті фізичної легкості, чуттєвому задоволенні.

, наполегливі, послідовні, іноді вперті у досягненні мети.

.

віддають перевагу люди з абсолютно протилежними рисами характеру.

ой, хто вважає за краще одягатися в чорне нерідко сприймає життя в похмурих тонах, не впевнений в собі, нещасливий, оскільки не сумнівається, що його ідеали в житті недосяжні.

контролем, ті, хто волів би залишатися в тіні і не вступати в велику кількість контактів.

Фіолетовий колір свідчить про деяку схильність до навіювання, потреби в тонкому розумінні з боку партнера, бажанні зачаровувати й заворожувати, не несучи при цьому відповідальності.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за формою обличчя

браз такого клієнта відрізняється бажанням діяти постійно, не роздумуючи. Гарячий, нестриманий, хоча завжди веселий, з оптимістичним поглядом на дійсність. Любить бути душею компанії, язвітелен, дотепний, ласий на компліменти. Як підприємець веде свої справи швидко і чесно, йому не до вподоби брехня і неохайність партнерів.

Сплющене кругле обличчя. Життєрадісний товстун з нескладною системою світогляду. У бесіді з менеджером турфірми часто нестриманий і різкий, любить відволікатися на численні, не пов’язані із суттю переговорів розповіді, йдучи від стрижневою теми;

Овальне кругле обличчя. Приймає більш обдумані і вірні рішення, ніж клієнт з класичним круглим типом обличчя. Обдарований в міру живим темпераментом, високою товариськість в колективі і комунікабельністю. Любить подобатися своїм колегам та партнерам по бізнесу;

Класичне квадратне обличчя. Розумний, цілеспрямований, врівноважений, вимагає до себе поваги, не розрізняє напівтонів: тільки чорне або біле. Має розвинуте почуття міри, часу і місця. Енергійний, упертий і твердий в своїх намірах;

, любить силову авторитарну манеру дії;

Подовжене трикутне обличчя. Урівноважений і привабливий, скритний і розважливий, удачливий в справах. Не визнає півзаходів як у бізнесі, так і в ніжній прив’язаності, любить інтриги і подорожі;

Трикутник навпаки — грушоподібне обличчя. Відрізняється любов’ю до порядку, правильного способу життя і розумного ведення бізнесу. Розумний, тактовний, тверезий в міркуваннях, доброзичливий, не любить складнощів, раптово виникаючих проблем, інтриг.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами очей

Великі очі. Великі очі — вірна ознака чутливості душі і великої мужності. Володіє волею, розумом, темпераментом. Клієнт є визнаним лідером, чому сприяють його гарні і привабливі очі;

Маленькі очі. Належать замкнутому, іноді самовдоволеному і впертому людині. Спокійний, хитрий, зухвалий, вміє досягти своєї мети;

Велика райдужна оболонка очей. Ознака м’якого характеру милосердного людини;

Мала райдужна оболонка очей. Істеричний, нестійкий у своїх звичках і уподобаннях;

Очі, що потопають у зморшках. Дуже проникливий клієнт. Менеджеру краще домовлятися з ним у відкритій, прямий манері, без хитрощів, вивертів, пасток;

Очі на одній лінії. Дуже щасливий і задоволений усім клієнт;

Очі, скошені до низу. Клієнт, дуже рішуче налаштований на знижку;

Очі, розташовані близько до носа. Клієнт, чітко вловлює деталі, нюанси проблеми. Сконцентрований завжди у вузькому сегменті питання, копаючись у дрібницях, хоче все довести до досконалості;

Круглі очі. Клієнт жадає лідерства в угоді, влади над партнером;

Очі, витягнуті по горизонталі. Спокійний, врівноважений клієнт, що володіє витонченої натурою, але з хитринкою.

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами брів

Рідкісні, бліді, короткі брови. Нерішучий і нерозумний; мимрить і зануда; тихоня, що викликає усмішки інших людей;

Густі, щетинистий брови. Упертий, норовливий;

Брови, розташовані високо над очима. Хоче багато чого досягти, не відступає перед перешкодами;

Тонкі і дугоподібні брови. Легко піддається чужому впливу, прихилистий, покладливий;

Брови, розташовані близько до очей. Живе одним днем, не замислюючись про майбутнє;

Брови, насунутих на очі. Потайливий, мовчазний, часто намагається видати себе не за того, ким він є насправді;

Довгі, витончені брови. Інтелектуальний, спокійний, з хорошою репутацією, процвітаючий, що знаходиться в гармонії з навколишнім світом і оточуючими людьми;

Брови короткі і густі. Незалежний, запальний, може піднести великі несподіванки в переговорах;

Зрощені, густі брови. Має владний, прямолінійний характер, майже не рахується з думкою інших;

Зсунуті брови. Людина великого гніву, упертий, в переговорах гне свою лінію і не відступає ні перед чим;

Густі брови кінчиками вниз. Сором’язливий, жахається в незнайомій ситуації;

Психологічний портрет клієнта, який визначається за параметрами носа

.

Довгий ніс, як правило, є ознакою яскраво вираженої індивідуальності, діловитості і гордості.

Висновок : Отже клієнта туристичної фірми можне характеризувати не тільки за уподобаннями , національністю , громадянством , віком , соц. Статусом , або статтю, але і за анатомічними особливостями обличчя , брів , очей , носа і стилем та кольором одягу.

Така специфічна галузь знань більш за все характеризує таке поняття як «психологічний портрет туриста» саме з психологічної точки зору , і знання і розуміння менеджером методики В. Сапрунової може допомогти краще зчитувати уподобання та загальний настрій клієнта , що в свою чергу призведе до підвищення якості надання тур послуг.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5. Психологічний портрет українського туриста

а

 

 

 

Ссылка на основную публикацию
2018